Електронне адміністрування податку на додану вартість. Відповіді на питання. Коригування пдв штраф


ВАЖЛИВО! Систему ризиків з ПДВ буде тимчасово зупинено | «Дебет-Кредит»

7 грудня 2017 року на вечірньому засіданні Верховна Рада ухвалила законопроект №6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Остаточний текст закону поки що не оприлюднений*.

Проте, як повідомляє в податковому блозі Ольга Германова, серед іншого, документом передбачено норми, спрямовані на вирішення проблем платників податків у зв'язку з блокуванням податкових накладних. Зокрема:

 

1) Виключено п. 74.2 ПКУ, згідно з яким в ЄРПН забезпечувалося проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Також відповідно до цієї статті критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних, розроблялися Міністерством фінансів. Тепер же розробка критеріїв передається Кабінету Міністрів України.

З огляду на це, Кабміну доручено:

- протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

  • визначити порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту 201.16 ПКУ;
  • забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом

- у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

  • прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
  • привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
  • забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

2) Доповнено ПКУ новою ст. 57-1, згідно з якою податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 ПКУ, реєструються  02.01.2018 року, крім:

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

  • ПН/РК, за якими станом на 01.12.2017 р. не подані пояснення і документи;
  • ПН/РК, за якими прийнято рішення про відмову в реєстрації і станом на 01.12.2017 р. не розпочато процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

ПН/РК, реєстрацію яких зупинено з 01.12.2017 р. до набрання чинності цим Законом та за якими платником податку подані пояснення і копії документів, реєструються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Якщо протягом 5 робочих днів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.

 

Як відреагували у Мінфіні на прийняття цього Закону?

У Міністерстві фінансів повідомили, що систему ризиків з ПДВ буде тимчасово зупинено до моменту узгодження оптимального рішення, що відповідатиме інтересам всіх сегментів бізнесу та попереджуватиме розкрадання бюджету

"З самого початку Мінфін розумів ризики, що можуть виникнути із запровадженням системи, тому оперативно напрацьовував відповідні рішення, щоб вдосконалити її роботу.

Попри покладені зусилля, система залишається адміністративним навантаженням на бізнес та блокує певну кількість податкових накладних реального сектору через прогалини в імплементації. Це значно ускладнює роботу чесних підприємств" - йдеться у повідомленні на сайті Мінфіну.

На зустрічі 6 грудня Міністр фінансів Олександр Данилюк обговорив з представниками бізнесу п’ять сценаріїв можливих змін до роботи системи ризиків з ПДВ, які були запропоновані Мінфіном, Комітетом, експертами та представниками бізнесу. Кожен з них має свої переваги, проте кожен з них несе певні ризики.

Під час зустрічі представники великого малого і середнього бізнесу висловили різні думки щодо подальшої роботи системи. Консенсусу не було знайдено.

"Для того щоб чесний бізнес далі не ніс втрат, Мінфін разом з Комітетом прийняли спільне рішення зупинити роботу системи ризиків з ПДВ для того щоб разом з експертами, бізнесом та народними депутатами напрацювати узгоджене рішення, яке не нестиме значних ризиків для всіх сегментів бізнесу і в той же час буде ефективним інструментом боротьби зі схемами з розкрадання ПДВ".

 _____________

*Після появи тексту Закону фахівці редакції "Дебету-Кредиту" докладно розкажуть, що саме, для кого і з якого часу змінюється. Стежте за оновленням новин!

****

Що ще прийняла Верховна Рада 7 грудня?

1) Ухвалено Держбюджет на 2018 рік>>

2) Зростання тютюнових акцизів та індексація екоподатку та ренти>>

3) Продовжено мораторій на продаж землі>>

4) Прийнято за основу законопроект «Купуй українське, плати українцям»

5) Ухвалено зміни до Бюджетного кодексу>>

6) Посилено відповідальність за несплату аліментів>>

news.dtkt.ua

Правила коригування «умовного» ПДВ

Статті за темою

Дані у податкових накладних на «умовне» постачання коригуємо у двох випадках: коли змінюємо компенсацію вартості товарів/послуг і коли виявляємо помилки

Дані у податкових накладних на «умовне» постачання коригуємо у двох випадках: коли змінюємо компенсацію вартості товарів/послуг і коли виявляємо помилки. Щоб умовний ПДВ не призвів до штрафів, сформулюємо правила уникнення помилок у технічних податкових накладних та їх оперативного коригування, якщо такі помилки вже виникли.

Платники уже звикли нараховувати ПДВ-зобов’язання не лише на реальні постачання товарів/послуг/необоротних активів. ПДВ оподатковують також операції, за якими ніхто нікому ніщо не постачає. Адже Податковий кодекс України (ПК) з метою оподаткування ПДВ вважає постачанням також використання товарів/послуг/необоротних активів в операціях (п. 198.5 ПК):

а) що не є об’єктом оподаткування або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) звільнених від оподаткування;

в) в межах балансу, в т. ч. переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;

г) що не є господарською діяльністю.

Ці операції об’єднує податковий кредит, використаний у не ПДВ-операціях.

Якщо скористався податковим кредитом в операціях, у яких сума ПДВ дорівнює нулю, — нарахуй податкові зобов’язання. У бухгалтерському побуті такі нарахування дістали псевдоніми, як-от «технічний», «умовний» ПДВ тощо. Адже це податок, нарахований не за реальними, а за умовними постачаннями. Податкові накладні за умовними постачаннями теж називають «технічними» й «умовними».

ТОП-5 публікацій березня Expertus:Головбух

Як уникнути помилок у «технічних» податкових накладних

Мета сумлінного бухгалтера — не припускатися помилок. Тому сформулюємо основні правила уникнення помилок у «технічних» податкових накладних.

Перше правило

Скільки використали податкового кредиту в не ПДВ-операціях — стільки зобов’язань і нараховуємо.

Якщо, наприклад, весь «вхідний» податок використали у негосподарській операції, нараховуємо податок на всю суму «вхідної» податкової накладної Скільки використали податкового кредиту в не ПДВ-операціях — стільки зобов’язань і нараховуємо.

Якщо, наприклад, весь «вхідний» податок використали у негосподарській операції, нараховуємо податок на всю суму «вхідної» податкової накладної (п. 198.5 ПК).

Якщо використали вхідний податок у не ПДВ-операціях частково, нараховуємо податок пропорційно до частки не ПДВ-використання. Отже, розподіляємо податковий кредит. Вінцем ПДВ-балансу є перерозподіл податкового кредиту наприкінці року. Процедуру його розподілу та перерозподілу передбачено пунктом 199.1 ПК.

Друге правило

Нараховуємо технічний ПДВ саме за тими ставками податку, за якими придбали товари/послуги/необоротні активи. Наприклад, придбали медикаменти, постачання яких оподатковують за ставкою 7%, у податковій накладній на умовне їх постачання обчислюємо податок за ставкою 7%.

Третє правило

Базу оподаткування ПДВ у технічних податкових накладних визначено загальним підходом, що його містить пункт 188.1 ПК. Вона не може бути нижчою за:

  • ціни придбання товарів/послуг у разі не ПДВ-використання придбаних товарів/послуг;
  • звичайні ціни в разі не ПДВ-використанн» самостійно виготовлених товарів/послуг;
  • балансову вартість необоротних активів станом на початок звітного періоду, протягом якого їх використовують у не ПДВ-операція», або звичайну ціну, якщо підприємство не веде обліку необоротних активів.

Четверте правило

Нараховуємо умовні ПДВ-зобов’язання і складаємо технічні податкові накладні у звітному періоді, в якому починаємо використовувати активи у не ПДВ-операціях. Якщо актив придбаваємо спеціально для такого використання, податок нараховуємо у періоді його придбання.

Складаючи податкові накладні дотримуємось вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі — Порядок № 1307).

П’яте правило

Податкові накладні на умовні постачання реєструємо у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Адже з 01.01.2017 штрафують за нереєстрацію та несвоєчасну реєстрацію податкових накладних «не для покупця» за операціями, що оподатковують за ставками 7% і 20% (п. 120-1.1 ПК).

Як коригувати умовні податкові накладні

Якщо щось пішло не так: або платник порушив одне з правил умовного ПДВ, або постачальник змінив компенсацію вартості товарів/послуг/необоротних активів, які платник використовує у не ПДВ-операціях, тощо, платник має право відкоригувати технічний ПДВ. Аби не розпорошувати увагу, озвучимо два основних правила коригування умовних зобов’язань: реалістичне й оптимістичне — й одразу перейдемо до практичного прикладу.

 

www.golovbukh.ua

Коригування задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в різних ситуаціях | «Дебет-Кредит»

Загальні правила виправлення помилок, зроблених у декларації з ПДВ ми розглядали у аналітиці. В цій же статті розглянемо різні практичні випадки проведення коригування раніше задекларованих податкових зобов'язань (ПЗ) та податкового кредиту (ПК) з ПДВ.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

  • постачальник повинен збільшити ПЗ в декларації з ПДВ за звітний період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
  • покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити ПК у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення.

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

  • постачальник зменшує суму ПЗ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до податкової накладної;
  • отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами періоду реєстрації РК в ЄРПН в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування. Таке зменшення потрібно буде проводити тільки у разі відображення в декларації суми ПК з ПДВ за місяць  отримання таких товарів/послуг.

Зверніть увагу: податківці ще у листі від 27.10.2015 р. №22541/6/99-99-19-03-02-15 надавали відповідь щодо періоду відображення такого РК у декларації з ПДВ. Якщо РК складено в одному податковому періоді, а зареєстрований в іншому (у межах строків, передбачених п. 201.10 ПКУ), то на підставі такого РК постачальник зменшує податкові зобов’язання у податковій звітності, яка подається за результатами звітного періоду, в якому складено такий розрахунок коригування.

Якщо ж умову щодо своєчасної реєстрації не виконано, то зменшити ПЗ з ПДВ постачальник зможе тільки у місяці фактичної реєстрації РК. А ось щодо покупця ситуація  інакша. Адже за пп. 192.1.1 ПКУ зменшення ПК з ПДВ відбувається в місяці складання РК. Податківці у своїх роз’ясненнях вважають, що «коригування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку коригування до податкової накладної». Це твердження ґрунтується на нормах пп. 192.1.1 ПКУ та пп. 192.2.2 ПКУ, де прямо зазначено, коли саме постачальник має право зменшити свої ПЗ, а покупець – збільшити свій ПК, а саме – після реєстрації відповідного РК в ЄРПН. Для протилежних ситуацій, коли збільшуються ПЗ або зменшується ПК, такого застереження немає, тож ці операції відображаються у періоді їх здійснення незалежно від реєстрації РК згідно пп. «б» пп. 192.1.1 ПКУ та пп. «а» пп. 192.1.2 ПКУ – так само, як і ПЗ ми повинні відображати в декларації у періоді їх здійснення незалежно від дотримання строків реєстрації вихідних податкових накладних.

 

Як відобразити у декларації з ПДВ та за який період наслідки коригування ПЗ з ПДВ в бік зменшення на підставі складеного розрахунку коригування до податкової накладної?

За останнім абзацом пп. 192.1.1 ПКУ постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

П. 192.3 ПКУ встановлено, що результат перерахунку ПЗ і ПК постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період. Тобто жодних уточнень до раніше складеної декларації подавати не потрібно.

Тож постачальник зменшує ПЗ саме у декларації з ПДВ за місяць, в якому було проведено зменшення ПЗ на підставі вчасно зареєстрованого РК до ПН. Якщо РК зареєстровано невчасно – то у періоді його реєстрації або пізніше, але до спливу 365 к.д. з дати складання РК. Таке коригування потрібно відобразити у відповідних розділах додатку 1 до декларації з ПДВ та перенести до рядку 7 декларації з ПДВ. Покупець збільшує свій ПК у періоді складання РК незалежно від дати його реєстрації.

 

Платник податку нараховував ПДВ при поставці товарів (послуг), які відповідно до ПКУ оподатковуються за ставкою 0%, або звільнені від оподаткування ПДВ чи не є об’єктом оподаткування ПДВ, та відображав в податковому обліку зазначені операції як оподатковувані.

У такому разі сплачені суми ПДВ, нараховані за такою операцією, підлягають коригуванню виключно за умови повернення покупцям сплаченого ними податку під час придбання таких товарів (послуг).

Постачальник має право зменшити суму ПЗ лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

На дату повернення покупцю сум податку, сплачених таким покупцем при придбанні товарів (послуг), що оподатковуються за ставкою 0%, або звільнені від оподаткування ПДВ чи не є об’єктом оподаткування ПДВ, постачальник товарів (послуг) складає розрахунок коригування до раніше складеної податкової накладної. Про відображення коригування звільнених та «необ’єктних» операцій у декларації з ПДВ ми писали тут (див. розділ «Коригування звільнених та «необ’єктних» операцій та їх відображення в декларації з ПДВ»).

 

Складено дві однакові ПН на одне постачання. При цьому їх було включено у декларацію з ПДВ за звітний період. Як виправити цю помилку?

 В декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, зазначені в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації. Але ця ситуація працює тільки у разі складання РК до помилкової ПН для її анулювання протягом звітного періоду її складання. Якщо помилку було виявлено пізніше та включено у поточну декларацію ПЗ з ПДВ за цими двома ПН, потрібно буде подавати уточнюючий розрахунок за період помилкового включення цих ПЗ з ПДВ, але тільки після реєстрації в ЄРПН відповідного РК.

 

ПН складено з помилкою у даті. Як виправити цю ситуацію для двох сторін?

Помилка у даті податкової накладної не матиме негативних наслідків для покупця, якщо дати відносяться до одного звітного місяця. Але ось для продавця це проблема, оскільки ним порушені правила ведення податкового обліку. А це тягне за собою штрафні санкції, зокрема, адміністративний штраф за ст. 163-1 КпАП після податкової перевірки. Тому краще цю помилку виправити. Деталі виправлення помилки у даті ПН шляхом складання РК і правильної ПН розглянуто у консультації. 

Зверніть увагу: якщо виправлення помилки відбудеться у наступному звітному періоді, покупцю, який скористався податковим кредитом за неправильною податковою накладною, доведеться сторнувати цей податковий кредит (шляхом подання уточнюючого розрахунку) і скористатися таким податковим кредитом він зможе вже на підставі нової податкової накладної, у звітному періоді її реєстрації. Тож радимо обом сторонам уважно стежити за правильністю дати складання податкових накладних.

А якщо РК до ПН при зміні вартості товару не зареєстрований в ЄРПН протягом 365 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію.

Податківці надали відповідь з цього питання у такому ракурсі:

  • у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;
  • у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг. Тобто постачальник може зменшити свої податкові зобов'язання лише після реєстрації РК в ЄРПН, а покупець повинен зменшити свій податковий кредит в декларації за місяць складання РК незалежно від дати його реєстрації в ЄРПН (п. 192.1.1 ПКУ). Якщо РК буде зареєстровано у встановлені п. 201.10 ПКУ строки, такий РК у постачальника відображається в декларації з ПДВ за місяць складання РК з деталізацією у таблиці 1 додатку Д1 до декларації.

 

Як показати коригування митної вартості імпортованого товару у декларації з ПДВ

Податківці у під категорії 101.23 ресурсу "ЗІР" роз’яснюють: якщо після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або контролюючим органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1 чи 11.2 (в залежності від ставки) декларації з ПДВ (далі – декларація) зі знаком «мінус».

Якщо контролюючим органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування ПК, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1 чи 11.2 (залежно від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.

 

Як виправити помилку, допущену у додатку 2 до декларації з ПДВ

Виправлення помилок у додатку 2 (Д2) «Довідка про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» до декларації з ПДВ, які не вплинули на показники податкової декларації, зокрема, у разі виправлення помилок у колонках 2 та 3 додатка 2 (Д2), проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 2 (Д2) до декларації з ПДВ з відміткою «уточнюючий». Нагадаємо, що податківці обліковують показники цих колонок у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, відображеного в графі 4 «Сума від’ємного значення», починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Про це ми зазначали тут.

Таке виправлення проводиться способом коригування, а саме помилковий запис у додатку 2 (Д2) вказується зі знаком мінус (тобто сторнується) та вноситься правильний запис, а у підсумковому рядку «Усього» відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або він не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).

При цьому при заповненні уточнюючого розрахунку до графи 4 переносяться показники податкової декларації з ПДВ, додаток 2 (Д2) до якої уточнюється, до графи 5 - всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (в даному випадку вони відповідають показникам з графи 4), а графа 6 не заповнюється.

Про коригування податкового зобов’язання з ПДВ, якщо покупець вже не платник ПДВ читайте тут>> 

news.dtkt.ua

Лист ДФС від 10.02.2016 № 2643/6/99-99-19-03-02-15

Про розгляд листа

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, а також щодо відповідальності за порушення термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) таких розрахунків коригування та, керуючись статтею 52  Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Щодо порядку відображення в податковій звітності з ПДВ розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом       15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено (у тому числі і у випадку, коли розрахунок коригування складено у одному податковому періоді, а зареєстровано у ЄРПН в іншому податковому періоді). Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

Якщо розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг не зареєстрований покупцем в ЄРПН протягом 180 календарних днів, то податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Щодо дати отримання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, яка зазначається в графі 7 таблиць 1, 2 та 3 додатка 1 (Д1) до податкової декларації з ПДВ

Згідно з підпунктом 9 пункту 3 та підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (далі – Порядок № 966), подання додатка 1 до податкової декларації з ПДВ „Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)” (далі - додаток 1 до декларації) є обов'язковим при заповненні рядків 8.1 - 8.2.3, 8.4 - 8.4.2, 16.1 - 16.1.6 податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до форми додатка 1 до декларації у разі коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту згідно зі статтею 192 Кодексу у графі 7 таблиць 1, 2, 3 зазначається дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця) розрахунок коригування, складений таким постачальником до податкової накладної, яка видана їх отримувачу    (покупцю) – платникові податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем).

З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманим продавцем (пункт 201.10 статті 201 Кодексу). Таким чином, дата реєстрації розрахунку коригування відповідає даті отримання його продавцем.

Отже, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника, то у графі 7 таблиць 1, 2 та 3 додатка 1 до декларації зазначається дата отримання розрахунку коригування продавцем.

Щодо відповідальності за порушення терміну реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з Кодексом.

Відповідальність платників податку за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН встановлено статтею 1201 Кодексу.

Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Кодексу таке порушення тягне за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 1201.2 статті 1201 Кодексу).

Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу норми пункту 1201.1 статті 1201 Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року.

Таким чином, якщо розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, складений після 01.10.2015 постачальником таких товарів/послуг та надісланий для реєстрації їх отримувачу, зареєстровано в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації або не зареєстровано в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати його складання, то штрафні санкції, визначені статтею 1201 Кодексу,  застосовуються до  платника податку – покупця товарів/послуг, на якого згідно зі статтею 192 Кодексу покладено обов’язок реєстрації такого розрахунку коригування. 

Голова                                                                                                 Р.М. Насіров

sfs.gov.ua

Скільки коштує платникам ПДВ несвоєчасна реєстрація податкових накладних у ЄРПН

ВЫПУСК №6 (ИЮНЬ, 2017)

Законотворець із 01.01.2017 р. істотно посилив і розширив відповідальність платників ПДВ за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). Тож такі порушення платникам ПДВ можуть датися в копійчину. Аби цього не сталося, потрібно добре знати й розуміти, кого, коли та на яку суму податківці можуть оштрафувати за несвоєчасну реєстрацію чи нереєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Бо як кажуть: хто попереджений — той озброєний

 

Ольга Клебан, експерт з обліку й оподаткування

Строки реєстрації документів у ЄРПН

Насамперед нагадаємо, що з 01.01.2017 р. змінилися строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Чинна нині редакція п. 201.10 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) установлює, що:

• податкові накладні/розрахунки коригування, складені з 1-го по 15-й день календарного місяця (включно) необхідно зареєструвати в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, у якому вони були складені;

• податкові накладні/розрахунки коригування, складені із 16-го по останній день календарного місяця (включно) — до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому вони були складені.

 

Наприклад

Для податкової накладної, складеної 05.06.2017 р., останнім днем строку реєстрації в ЄРПН буде 30.06.2017 р. А ось податкову накладну, складену 16.06.2017 р., можна зареєструвати без порушення строку, установленого для такої реєстрації, по 15.07.2017 р. включно.

 

Звісно, податкові накладні/розрахунки коригування можуть потрапити до ЄРПН і пізніше. Однак за таку запізнілу реєстрацію платнику ПДВ доведеться сплатити штраф, нарахований податківцями за приписами п. 1201.1 ПКУ.

 

До того ж завважте: реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН із порушенням зазначених вище строків має часові межі. Граничний строк такої реєстрації — 365 календарних днів, що настають за датою складання такого документа (тобто за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних і розрахунках коригування). Це обмеження містить п. 201.10 ПКУ. Тому зі спливом 365-денного строку з дня складання податкової накладної платник ПДВ уже не зможе зареєструвати її в ЄРПН, і за це ризикує сплатити максимальний розмір штрафу з п. 1201.2 ПКУ.

 

Штраф за несвоєчасно зареєстровану в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування

Після реєстрації платником ПДВ у ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування з порушенням строку, податківці накладають штраф у розмірі від 10% до 40% суми ПДВ, що фігурує в такій податковій накладній/розрахунку коригування, залежно від кількості днів прострочення (див. таблицю).

 

Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК у ЄРПН

Порушення

Кількість днів порушення

строку реєстрації

Розмір штрафу

База

ПН/РК у ЄРПН зареєстровано несвоєчасно

до 15 к. дн.

10%

суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК

від 16 до 30 к. дн.

20%

від 31 до 60 к. дн.

30%

від 61 до 365 к. дн.

40%

Таблиця

 

Розмір штрафу фіксують контролери в податковому повідомлені-рішенні, складеному за результатами проведення камеральної перевірки (пп. 75.1.1 ПКУ).

 

Завважте: відсутність факту реєстрації продавцем — платником ПДВ податкової накладної чи розрахунку коригування, який передбачають збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг), у ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ із такої податкової накладної/розрахунку коригування до податкових зобов’язань за відповідний звітний період (п. 201.10 ПКУ та п. 17 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, далі — Порядок № 569).

 

Своєю чергою, виявлення розбіжностей даних декларації з ПДВ і даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця (п. 201.10 ПКУ). Іще однією підставою для такої перевірки є подана покупцем — платником ПДВ до контролюючого органу заява зі скаргою на постачальника (додаток Д8 до декларації з ПДВ), зокрема, за порушення ним порядку реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

 

А ось коли контролери під час перевірки знайдуть незареєстровані податкові накладні/розрахунки коригування, то на платника ПДВ чекає суворіше покарання.

 

Незареєстровані податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН виявлено під час перевірки

У такому випадку контролери відразу накладають штраф у розмірі 50% суми ПДВ із таких податкових накладних/розрахунків коригування або суми ПДВ, нарахованої за такими операціями, якщо податкову накладну/розрахунок коригування не складено (п. 1201.2 ПКУ). І якщо впродовж 10 к. дн., наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення, платник ПДВ не зареєструє такі документи в ЄРПН, то штраф подвоюється й становитиме вже 100% суми ПДВ (див. схему).

 

ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ...

fdk.net.ua

Електронне адміністрування податку на додану вартість. Відповіді на питання

Днями, за участі головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Світлани Плохої було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Електронне адміністрування податку на додану вартість».

Під час проведення заходу, платникам податків надані відповіді на наступні питання:

Питання 1. Доброго дня. Які підстави для реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН?

Відповідь. Доброго дня.На підставі підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації на підставі отриманих від платника ПДВ відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник ПДВ має право подати до органу ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

  • ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ;
  • ненадання платником ПДВ копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ;
  • надання платником ПКУ копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником ПДВ до органу ДФС за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Постанова №190 набрала чинності 31.03.2017 (опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61).

Звертаємо увагу, що пункт 201.16 статті 216 ПКУ, відповідно до якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, установлених згідно з п.74.2 ПКУ, набрав чинності з 01.04.2017 (в тестовому режимі до 01.07.2017).

Питання 2. Будь ласка, скажіть, чи застосовуються штрафи за несвоєчасну реєстрацію або не реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, які не надаються отримувачу?

Відповідь. Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статтей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі від 10 до 40 відсотків (пункт 120 прим.1.1 статті 120 прим. 1 ПКУ).

Крім того у разі відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеного за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладання на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну не складено.

Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН або відсутність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не видаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподаткуються за нульовою ставкою.

При цьому відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Слід зазначити, що перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою визначено статтею 195 ПКУ.

Також статтею 197 ПКУ та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ визначено перелік операцій, що звільняються від оподаткування.

Питання 3. Хочу запитати. Як сільгосппідприємству повернути переплату з електронного рахунка в СЕА?

Відповідь. Оскільки додаткові електронні рахунки в СЕА, які використовували суб'єкти спецрежиму, з 1 січня 2017 року були заблоковані, сільгосппідприємства для збільшення суми реєстраційного ліміту перераховували кошти на основний електронний рахунок (3751). У зв'язку із цим у багатьох із них на цьому рахунку утворилася переплата.

Відповідно до пункту 200 прим.1.5 ПКУ, кошти з рахунка в СЕА перераховуються:

  • до держбюджету – у сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що належать до сплати за результатами звітного податкового періоду;
  • на поточний рахунок платника податків за його заявою, поданою до податкового органу у складі податкової звітності з ПДВ, – у сумі коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань і податкового боргу з ПДВ.

Тобто якщо сума на рахунку в СЕА більша від суми податкових зобов'язань, що належить до сплати до бюджету згідно з податковою декларацією з ПДВ, то підприємство може подати заяву про повернення суми переплати на поточний рахунок за формою додатка 4 до декларації.

Це право надане платникам податків п. 200 прим.1.6 ПКУ

Кошти на поточний рахунок платника можуть перераховуватися тільки у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної в податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань із постачання товарів/послуг, відображених у декларації за цей звітний період.

Тобто показника ∑Перевищ з формули, наведеної в п. 200 прим.1.3 ПКУ, у платника не повинно бути.

Зверніть увагу: на суму ПДВ, яка повертається на поточний рахунок платника, зменшується показник формули ∑ПопРах, а отже, і ліміт реєстрації податкових накладних

Гроші з електронного на поточний рахунок платника можуть бути перераховані за умови, що зменшення показника ∑ПопРах у формулі, яке супроводжує повернення коштів, не призведе до формування від’ємного значення ліміту реєстрації.

Казначейство перераховує кошти на поточний рахунок платника податків протягом 5 робочих днів після закінчення граничного строку сплати податкових зобов'язань (п. 200 прим.1.6 ПКУ).

При цьому зменшення реєстраційного ліміту відбудеться на дату подання додатка 4.

Таке перерахування Казначейство здійснює на підставі отриманого від податкових органів реєстру, у якому зазначаються: найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номери, сума податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника податків, і реквізити цього рахунка.

Якщо протягом 10 робочих днів після закінчення граничного строку, установленого ПК для самостійної сплати платником податків податкових зобов'язань, відповідне перерахування не відбулося, сума, на яку зменшена загальна сума поповнення електронного рахунка (∑ПопРах), підлягає поверненню.

Розглянемо, як заповнити таблицю в додатку 4.

У графі 1 зазначають залишок коштів на електронному рахунку в СЕА. Цей показник береться з електронного документа «Витяг про реквізити електронного рахунка та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку», який можна запитати з програм комп'ютерної звітності.

У графі 2 відображається сума узгоджених податкових зобов'язань поточного звітного періоду, що підлягає сплаті до бюджету. Тобто сюди переносимо дані з рядка 18.1 декларації за звітний період.

У графі 3 наводиться сума податкового боргу (з урахуванням пені), яку підприємство може взнати з інтегрованої картки платника податків, яка ведеться органами ДФС.

Сума податкового боргу зазначається у графі 3 в повному обсязі. Якщо податкового боргу немає, ця графа не заповнюється, отже, нулі і прочерки не проставляються (графа залишається пустою).

У графі 4 відображається сума коштів на рахунку в СЕА, яка може бути перерахована на поточний рахунок платника (графа 1 - графа 2 - графа 3).

При цьому, відомості зазначаються лише у разі наявності суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та якщо прийнято рішення щодо їх перерахування на поточний рахунок або до бюджету в рахунок погашення податкового боргу, яке відображено у заяві.

Отриманий результат повинен бути зазначений прописом і цифрами під таблицею. Тут же слід відобразити реквізити банківського рахунка.

Питання 4. Мене цікавить. Які умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ у 2017 році?

Відповідь. Згідно із пунктом 200 прим.1.4 ПКУ суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ підлягають поверненню винятково на рахунок платника податку в СЕА.

Пунктом 43.4 прим.1 ПКУ визначено, що лише в разі відсутності такого рахунку в СЕА на момент звернення платника із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов’язань із цього податку чи на момент фактичного повернення коштів такі кошти перераховують на поточний рахунок платника в установі банку.

Питання 5. Що означає показник ∑Перевищ та чи можливо здійснити реєстрацію податкової накладної у разі недостатності реєстраційного ліміту?

Відповідь.Згідно з пунктом 200 прим.1.3 статті 200 прим.1 ПКУ цей показник ∑Перевищ означає загальну суму перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування в ЄРПН.

Показник ∑Перевищ визначається автоматично після прийняття звітності з ПДВ як різниця між: сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них (рядок 9 декларації з ПДВ + графи 6 рядка 9 уточнюючих розрахунків (+/-) до такої декларації), та сумами податку, зазначеними платником податку у податкових накладних, що складені за такими операціями (у тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Під час формування показника ∑Перевищ беруться наростаючим підсумком зазначені дані:

декларацій з ПДВ, поданих платником до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності з 01.07.2015 по останній звітний (податковий) період на момент перерахунку ∑Перевищ;

податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, у яких зазначено дату складання з 01.07.2015 по останній календарний день звітного (податкового) періоду, за який подано декларацію з ПДВ.

При обчисленні позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума платника.

З 01.01.2017 відповідно до абзацу першого цього пункту, якщо у платника податку обчислений показник формули ∑Перевищ, і при цьому реєстраційна сума є недостатньою для реєстрації таким платником податку податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 01.07.2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до пункту 200 прим.1.3 статті 200.прим.1 ПКУ.

Після 01.01.2017 під час реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування за періоди, в яких виник показник ∑Перевищ, необхідно мати відповідну суму, обчислення якої відбувається за наступним чином: ∑Перевищ - ПЗ до сплати + ∑ПопРах, де:

ПЗ до сплати — показник рядка 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

При цьому платник податку відповідно до абзацу другого п.200 прим.1.9 ст.200 прим.1 ПКУ має право зареєструвати тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, тобто за підсумками яких було обчислено показник ∑Перевищ.

Проте, зазначена норма, яка набрала чинності з 1 січня 2017 року, буде працювати після внесення відповідних змін до програмного забезпечення ДФС.

chp.com.ua


Смотрите также